Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

трохи малий

  • 1 too

    adv
    1) (за)надто

    too good to be true — надто добре, щоб можна було повірити

    2) дуже, конче, украй

    that's too bad! — як шкода!, який жаль!

    3) також, теж

    I go there, too — я теж іду туди

    4) до того ж, крім того, більш того

    achieved, too, at small cost — який дістався до того ж не дуже дорого

    5) справді, дійсно

    I mean to do it, too — я справді збираюся зробити це

    to go too far — перебільшувати; заходити надто далеко

    * * *
    I [tuː] adv

    too much [little] — дуже багато[мало]

    he ate /too much — він об'ївся

    this job is too much for me — ця робота вище моїх сил, я не справляюся з цією роботою

    too good to last — злитком ( вже) добре, щоб так могло продовжуватися

    she loved him too well — вона занадто /дуже/ його любила

    you cant make the wall too thick — чим стіна товща, тим краще

    we were none too early for the train — ми тільки-тільки встигли до потягу; на стільки-то більше ( ніж потрібно)

    I'm afraid l am one too many — боюся, що я тут зайвий

    2) емоц.- посил. дуже; украй

    hes not too well today — він неважливо себе відчуває сьогодні, йому сьогодні трохи нездоровиться

    it's quite too!, it's too! — чудово!

    its too charming! — чудово!; як це мило!

    to go too far — перебільшувати; відходити дуже далеко

    it is too much of a good thing — хорошого помалу; це аж надто /занадто/

    II [tuː] adv
    1) також, теж

    to play and sing too, — грати, співати

    won't you come too — є чи не прийдете, виє

    the prisoner too, inspired little sympathy — ув'язнений теж не вселяв симпатії; до того ж, більш того

    achieved too, at small cost — що дістався до того ж не дуже дорого; отриманий не дуже дорогою ціною

    the dog is hungry, and very thirsty too — собака голодний, до того ж хоче пити

    English-Ukrainian dictionary > too

  • 2 too

    I [tuː] adv

    too much [little] — дуже багато[мало]

    he ate /too much — він об'ївся

    this job is too much for me — ця робота вище моїх сил, я не справляюся з цією роботою

    too good to last — злитком ( вже) добре, щоб так могло продовжуватися

    she loved him too well — вона занадто /дуже/ його любила

    you cant make the wall too thick — чим стіна товща, тим краще

    we were none too early for the train — ми тільки-тільки встигли до потягу; на стільки-то більше ( ніж потрібно)

    I'm afraid l am one too many — боюся, що я тут зайвий

    2) емоц.- посил. дуже; украй

    hes not too well today — він неважливо себе відчуває сьогодні, йому сьогодні трохи нездоровиться

    it's quite too!, it's too! — чудово!

    its too charming! — чудово!; як це мило!

    to go too far — перебільшувати; відходити дуже далеко

    it is too much of a good thing — хорошого помалу; це аж надто /занадто/

    II [tuː] adv
    1) також, теж

    to play and sing too, — грати, співати

    won't you come too — є чи не прийдете, виє

    the prisoner too, inspired little sympathy — ув'язнений теж не вселяв симпатії; до того ж, більш того

    achieved too, at small cost — що дістався до того ж не дуже дорого; отриманий не дуже дорогою ціною

    the dog is hungry, and very thirsty too — собака голодний, до того ж хоче пити

    English-Ukrainian dictionary > too

  • 3 little

    1. n
    невелика кількість; дещо; небагато; дрібниця

    he did what little he could — він дещо зробив, що зміг

    by little and little, little by little — помалу, мало-помалу; поступово, потроху

    from little up — амер. з дитинства

    in little — у невеликому масштабі; жив. у мініатюрі

    little or nothing — майже нічого, дуже мало, мізерна кількість

    2. adj (comp less, lesser; sup least)
    1) маленький, невеликий

    little brain — анат. мозочок

    little guts — анат. тонкі кишки

    the little ones — малята, діти

    the little people — феї, ельфи

    2) короткий, нетривалий (про час, відстань)
    3) невисокий, невеликого зросту
    4) незначний, неістотний, неважливий

    to make little of smth. — не сприймати чогось серйозно, не надавати чомусь значення

    5) дрібний, невеликий; малий
    6) малий, неголовний

    L. Assembly — Мала Асамблея ООН

    little war — мала війна (короткочасна, немасштабна)

    7) дріб'язковий, обмежений

    little Mary — розм. шлунок

    The L. Corporal — Наполеон Бонапарт

    L. Rhody — амер., жарт. штат Род-Айленд

    L. Englander — прихильник ідеї зосередження уваги Великої Британії на Англії

    to go but a very little way to — бути недостатнім, не вистачати

    3. adv (comp less; sup least)
    1) небагато, мало

    a little — трохи, небагато

    little less than — трохи менше, ніж

    little more than — трохи більше, ніж

    too little — недостатньо, надто мало

    2) зовсім не, аж ніяк не

    he little thought that — він зовсім не думав, що

    to think little of — не надавати особливого значення; не вагатися

    * * *
    I ['litl] n
    деяка, невелика кількість; сама малість; майже нічого; мало що

    from little up — aмep. з дитинства

    little by little, by little and little — помалу, поступово, потроху

    II ['litl] a
    (less, lesser; least)
    1) маленький, невеликий ( про розмір); невеликий ( про кількість); слабкий; поганий; короткий, недовгий; невисокий, невисого зросту; cпeц. малий

    little guts — aнaт. тонкі кишки

    little end — aвт. мала ( поршнева) головка шатуна

    little auk — бioл. мала гагарка

    2) незначний, несуттєвий, неважливий; дрібний, невеликий

    little farmer — дрібний фермер; малий, неголовний

    3) милий, славний
    4) дрібний, дріб'язковий, незначний, мізерний; обмежений
    5) призначений для вузького кола; не масовий

    little theatre — театр-студія камерний театр; самодіяльний театр

    III [litl] adv
    (less; least)
    1) мало, майже ніскільки
    2) ( у реченнях з інверсією) зовсім не, аж ніяк

    English-Ukrainian dictionary > little

  • 4 малый

    1) малий, невеликий, дрібний. [Де ти в світі подінешся з малим сиротою? (Шевч.). Малі чоботи на мене (Сл. Гр.). Сини мої невеликі (Шевч.). Дітоньки мої дрібнії! (Пісня)]. Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё меньше - він малий (низький) на зріст, а його брат ще менший (нижчий). -лые дети - малі, дрібні діти. [Граються, як малі діти (Сл. Ум.). Куди я піду з дрібними дітьми? (М. Гр.)]. От -лого до большого - від малого до великого. -лое число - мале число. -лый траур - півжалоба. -лая (строчная) буква - мала, дрібна літера. В -лом виде - в малому вигляді. На -лое время - на малий (короткий) час, на малу (коротку) часину. С -лых лет - змалку, змалечку, з мальства, з дитинства, з малих літ. У них дело за -лым стало - їм малого не вистача. Бесконечно -лый (мат.) - безконечно малий. Мал да удал - хоч мале та бистре, малий та бистрий, малий та смілий. Мал золотник, да дорог - мала штучка червінчик, а ціна велика. Без -лого - замалим, замалом, мало не, трохи не, чи не, безмаль. [Замалим не двісті (Сл. Гр.). Мало не столітній дід (Київщ.). Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. Без -лого пять метров - мало (трохи) не п'ять метрів, чи не п'ять метрів, безмаль п'ять метрів. -лая Азия - Мала Азія. См. ещё Маленький, Малёхонький, Малёшенький, Малое;
    2) см. Малой.
    * * *
    I прил.
    мали́й; (меньшего размера, чем нужно) замали́й; ( небольшой) невели́кий; ( мелкий) дрібни́й
    II сущ.
    1) (молодой человек, юноша, подросток) хло́пець, -пця, мали́й, -о́го
    2) (мужчина, человек) хло́пець
    3) (слуга, лакей) хло́пець, -пця

    Русско-украинский словарь > малый

  • 5 небольшой

    1) (по протяжению, объёму) невеликий, (поменьше) невеличкий, (малый) малий, маленький, (мелкий) дрібний. [Невелика хата (Київщ.). Серед невеличкої міської світлички (Грінч.). Яка шия! а голова невеличка (М. Вовч.). Невеличкий ще я (Тесл.). Ще нема двох маленьких коробочок (Н.-Лев.). Дрібні речі (Київщ.)];
    2) (по числу, по стоимости) невеликий, невеличкий. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.). Зійшлося невелике товариство (Ґ. Шкур.). Невели(ч)ка кількість людей (Київ). Невеличка сума (Крим.)];
    3) (недолгий) недовгий. Сказать после -шого молчания - сказати (мовити) після недовгого мовчання (недовгої мовчанки);
    4) (незначительный) невеликий, невеличкий, малий, маленький, незначний. [Це біда невелика (Київщ.). Невеличка (незначна) розмова (Київ). Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має (Сл. Гр.)]. -шой барин - невеликий пан. -шая барыня - невелика пані. -шой голос - невели(ч)кий голос. -шое дело - невели(ч)ка справа. -шим делом - трохи, тро[і]шки, потроху. -шой души человек - невеликої душі людина. -шой любитель - невеликий (несильний) аматор. -шой охотник до чего - не дуже охочий до чого, не дуже ласий на що. -шой праздник - невели(ч)ке свято, присвяток (- тка). -шая просьба - невеличке прохання. -шой ум - невеликий (малий, обмежений) розум. -шое усилие - невели(ч)ке зусилля. С -шим - з чимсь, (с лишним) з лишкою, з гаком; срв. Лишнее (С -ним). [Заплатив три карбованці з чимсь (Київ). Їй двадцять з чимсь років (Київ)]. С -шим три года - три роки з чимсь. Дело за -шим стало - справа за малим стала.
    * * *
    невеликий, мали́й; ( поменьше) разг. невеличкий, мале́нький; ( незначительный) незначни́й; ( непродолжительный) недовгий, нетрива́лий

    \небольшойая наде́жда — мала́ (невели́ка) наді́я

    \небольшой о́го ро́ста — невели́чкий (мали́й) на зріст, невели́кого зро́сту

    \небольшойое де́ло — незначна́ спра́ва

    с \небольшой и́м в три го́да — за три ро́ки з чимсь (з чи́мось)

    Русско-украинский словарь > небольшой

  • 6 hairbreadth

    1. n
    товщина волосини; мінімальна ширина
    6) спізнитися на мізерну частку секунди
    2. adj
    1) тонкий, як волосина
    2) надзвичайно малий
    * * *
    I n
    1) товщина волосини; мінімальна ширина
    2) cпeц. I /48 частина дюйма
    II a
    3) точний (про настройку, юстирування приладів)

    English-Ukrainian dictionary > hairbreadth

  • 7 least

    1. n
    1) мінімальна кількість; мінімальний ступінь
    2) найменша частка; мінімум

    at (the) least — принаймні

    not in the least — анітрохи, ніскільки

    the least said the better — чим менше сказано, тим краще

    to say the least of it — без перебільшення, м'яко кажучи

    the least said the soonest mended — присл. чим менше балачок, тим краще для справи

    2. adj
    1) sup від little
    2) найменший

    least common multiple — мат. загальне найменше кратне

    3) найнижчий за становищем; найслабкіший; найгірший
    3. adv
    1) sup від little
    2) найменше, найменшою мірою
    * * *
    I [liːst] n
    мінімальна кількість; мінімальний ступінь; найменше
    II [liːst] a
    4) icт. найнижчий за положенням; найслабший; найгірший
    III [liːst] adv
    1) superl від little 3
    2) найменше, менш за все
    3) для утворення найвищ. cт.; пpикм.; пpиcл. зі значенням найменш

    English-Ukrainian dictionary > least

  • 8 начинать

    начать
    1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);
    2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -
    1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;
    2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);
    2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];
    3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).
    * * *
    несов.; сов. - нач`ать
    почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)

    как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!

    \начинать чать своё — завести своєї, почати своєї

    \начинать чать с того, что... — почати з того, що

    \начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори

    \начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)

    \начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва

    Русско-украинский словарь > начинать

  • 9 обрезывать

    обрезать, обрезать обкра[о]ювати, обкроїти. [Обкроїв кружальце на денце];
    2) укоротить, -зать меньшую часть чего - надрізувати, надрізати, урізувати, урізати, зрізувати, зрізати, обкра[о]ювати, обкравати, окраяти, обтинати, об(і)тяти; (шутл.) обчикрижувати, обчикрижити, обч[щ]икувати, обч[щ]икати. [Урізав вовкові хвіст. Надрізав ціпка, бо довгий. Рукава трохи обчикрижу (Глібів). Обчикала каптанок: став на кішку великий, на собаку малий]. -ать волосы, перья - обтинати, об(і)тяти. [Обтинають крильця пташечкам. Коли-б хто міг ті кучері обтяти (Л. Укр.)]. -ать мелкие ветви и листья с ветвей - обчухрувати, чухрати, обчухрати, обчимхувати, обчимхати, обчемсати; чустрити, обчустрити. [Обчухрав липку. Обчимхує гілляку. Обчустрює мітлу]. -ать побочные побеги и листья на трав. раст. - пасинкувати, обпасинкувати. [Тютюн треба пасинкувати і сонячники]. -вать концы ботвы арбузной, чтобы разрасталась в ширину - валашати. -зать руку, палец - урізати руку, палець, пальця. [Сього пальця вріж - болить і того вріж - болить];
    3) (о рел. обряде) обрізувати, обрізати. Обрезанный -
    1) урізаний, зрізаний, надрізаний; окраяний, обітятий; (шутл.) обчикрижений, обч[щ]иканий; (о деревьях) обчухраний, обчимханий, обчемсаний, обчустраний; (о руке, пальце) урізаний;
    2) обрізаний.
    * * *

    Русско-украинский словарь > обрезывать

См. также в других словарях:

  • малуватий — а, е. 1) Трохи малий, менший, ніж треба розміром; прот. великуватий. Малуватий капелюх. Малувата кімната. 2) Трохи малий кількісно. Малуватий загін. 3) Трохи короткий у часі. Малуватий день …   Український тлумачний словник

  • бенкарт — малий хлопець, підліток (трохи дразливо) …   Лемківський Словничок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»